Вічнозелені рододендрони - одні з найбільш красивих чагарників.  Про їх декоративні якості говорить рясне цвітіння, величезне різноманіття форм і забарвлень квіток, а також вічнозелене листя, яке прикрашає чагарник протягом усього року. Дуже диференційована форма рослин, висотою від кількох сантиметрів до великих кущів висотою кілька метрів. Період цвітіння рододендронів в залежності від виду або різновиду і погодних умов, триває 2-4 тижні, це не дуже довгий термін, який компенсується винятково привабливим і рясним цвітінням. Багато сортів мають дуже цікавий і декоративний вигляд в період розпускання молодих пагонів і листя, які бувають червоні, шоколадно-коричневі або покриті срібними або коричнево-кремовими густими волосками. Саме листя також буває дуже декоративно-різним. Листя може бути з різними відтінками зеленого, строкато-жовтого, блискучим, матовим, еліптичної форми, дуже вузькими або майже округлими, що створює дуже цікаві ефекти в композиціях в саду. Цвіт рододендрона часто зібраний в дуже густі суцвіття, які складаються з декількох або навіть понад двадцяти поодиноких квіток. Їх розміри можуть бути від сантиметра до більше 10 см в діаметрі. Гамма забарвлення теж дуже багата від білої, пастельно-рожевої, жовтої, помаранчевої до темно-червоної. Відтінки фіолетового і блакитного кольору також дуже різноманітні і закінчуються дуже темними кольорами. Дуже цікаві забарвлення має група Rhododendron yakushimanum, в якій більшість сортів має дуже великий контраст між спочатку темним бутоном і повністю розкритою світлою квіткою. Існують навіть такі сорти як
"Percy Wisemаn", спочатку його бутони темно-рожеві. після розкриття виходять світло-рожеві квіти, наприкінці цвітіння вони стають світло-жовтими. У багатьох cоpтів квіти двохколірні в основному з плямою іншого кольору на верхньому пелюстку. Рододендрони відносяться до сімейства верескових Ericaceae і природнім cеpeдовищем для них є Північна Америка та Азія. Звідси походять основні види, з яких шляхом складних схрещувань створювались нові садові cорти. В основному рододендрони вимагають досить специфічних умов вирощування. Субстрат повинен бути кислим (рh 3-4). Практично можна це досить легко реалізувати в саду, додаючи верховий торф до даної грунтосуміші. В Німеччині виведено підщепу (INKARHO), на якій прищеплені рододендрони добре ростуть в грунті з реакцією рh до 7. Проте залишається проблемою забезпечення відповідної структури грунту для вирощування. Найпростішим рішенням є застосування верхового торфу. Рододендрони мають плоску і компактну кореневу систему, що складається з дрібних корінчиків. У зв'язку з цим при посадці не потрібна глибока посадочна ямка і часто на практиці краще приготувати в саду цілу смугу ділянки, на якій можна висадити цілі композиції з рододендронів, азалій, вepecків і ерік.
Рододендрони як більшість представників верескових вимагають досить вологого субстрату, але не переносять перезволоження навіть більше ніж посухи. На важких грунтах необхідний дренаж або навіть повна заміна грунту в місці посадки. Рододендрони особливо при забезпеченні правильних умов догляду ростуть здоровими. При аматорському вирощуванні, частіше за все, проблемою є хвороби листя і повільний ріст в результаті невідповідності кислотності грунту, неправильних добрив, перезволоження або пересушення субстрату. Самим небезпечним шкідником є скосар суничний (Otiorhychus sulcatus L.), личинки якого знищують кореневу систему, особливо в молодих рослин. Для боротьби з ним необхідно проводити хімічну обробку найкраще препаратами, що містять діазінон. На сьогоднішній день вже є й біологічні засоби, наприклад ЛАРВАНЕМ (LARVANEM) заснований на нематодах, які паразитують на личинках скосаря. Однак цей метод дуже складний і дорогий для застосування в присадибному саду. Другим шкідником, якого не можна недооцінювати це попелиці. Вони пошкоджують молоді прирости і листки зумовлюючи їх деформування або повне відмирання. Вторинний ефект це проникнення грибкових хвороб у місця пошкодження попелицями, що часто виражається в середині літа багатьма плямами на листі. Боротьба з цим шкідником нескладна, потрібно регулярно оглядати молоді прирости і листки і у випадку зараження швидко обробити хімічними засобами захисту. Щодо добрив, то доцільно застосовувати добрива уповільненої дією (напр. типу OSMOCOTE) або декількома дозами, так як рододендрони чутливі до засолення. У нашому кліматі останній термін внесення добрива повинен бути не пізніше кінця червня, щоб рослини встигли закінчити рости перед зимою. Рододендрони вимагають також досить високої вологості повітря, що можна забезпечити висаджуючи їх групами в захищених від вітру місцях. Особливо важливо це в нашому кліматі, так як взимку вони більше страждають від холодних вітрів, часто більше ніж від морозу. Існує думка, що рододендрони треба садити в напівтіні або навіть в тіні. Це не зовсім правильно. Дійсно в таких умовах легше підтримати хорошу вологість грунту і повітря, але не всі сорти при цьому ростуть і гарно цвітуть, особливо це гібриди, що походять від гірських видів, які в природі ростуть на відкритих гірських схилах. Найбільше швидко зростаючі рододендрони, що походять від американського Rhododendron Catawbiense добре виносять напівтінисті місця, а рододендрони середньої висоти з густою, компактною формою такі як Rhododendron yakushimanum, Rhododendron repens вимагають більше світлого місця. Приступаючи до проектування посадки рододендронів в саду, парку, необхідно розділити рослини за інтенсивністю росту. Це пов'язано з походженням від загального будь-якого ботанічного виду. Найшвидше зростаючі сорти були отримані від схрещування в основному від Rhododendron "Catawbiense Grandiflorum", Rhododendron "Catawbiense Boursault", Rhododendron 'Roseum Elegans", Rhododendron "Cunningham's White" (в цьому випадку гібрид Rhododendron caucasicum), Rhododendron "Nova Zembla". Ці сорти морозостійкі, старі й надійні, добре підходять для застосування навіть для міського озеленення, де важко говорити про достатній догляд. Найкращим доказом цього є величезні, часто сторічні чагарники, що прикрашають старі парки. Наступна група – повільно ростучі родендрони yakushimanum, що ростуть до 1-1,5 м заввишки з густою та компактною формою. Це найостанніші селекційні досягнення. Класичними вважаються сорти "Fantastica", "Polaris", "Flava". Ці чагарники добре підходять для невеликих присадибних ділянок в садах. Група repens характеризується трохи меншими розмірами в порівнянні з попередньою групою. Особливістю є дуже красиві темно-червоні суцвіття, але проте потребують кращих умов і складнішого догляду.
|
